Виконавська доля літургій О. Кошиця

Анотація

Олександр Антонович Кошиць (1875–1944) є автором п’яти літургій, які були написані в еміграції – протягом 1922–1938 років. Проте відродження української сакральної музики почалося лише наприкінці ХХ століття завдяки діяльності провідних диригентів та хорових колективів. Музична мова літургій О. Кошиця досліджувалася вітчизняними науковцями окремо та порівняно з літургіями інших українських композиторів початку ХХ століття. Але побутування духовних творів О. Кошиця в концертному та церковному виконавських просторах є абсолютно невивченим, тому дослідження цього питання є метою нашої статті. Культурно-історичний та біографічний дослідницькі підходи допомогли висвітлити контекст створення та подальшого побутування релігійних композицій О. Кошиця; пошук та систематизація інформації, отриманої ɜ різних джерел, дозволила дійти висновку щодо сучасної виконавської долі творів. Так, у репертуарі Митрополичого хору «Fresco sonore», Ужгородського архієрейського хору, Муніципального камерного хору «Київ», Національної капели України «Думка» та інших колективів знаходимо лише уривки з літургій О. Кошиця. Знакова подія відбулася 12 травня 2024 року – виконання Першої літургії композитора Капелою імені Б. Лятошинського (Liatoshynskyi Capella: Choir) під керівництвом Б. Пліша в рамках духовно-мистецького циклу «100 років української літургії». У богослужбовій практиці хорові літургійні твори О. Кошиця виконуються рідко та в репертуарі церковних хорів посідають другорядне місце. Відповідно, хорова релігійна музика О. Кошиця є менш розповсюдженою порівняно із творами К. Стеценка та М. Леонтовича, які твердо увійшли у церковний обіг.