Сакральна архітектоніка Сарабанди h-moll Й. С. Баха з Партити № 1 для скрипки соло (пам’яті Вчителя, професора Арсенія Миколайовича Котляревського)

Анотація

Дослідження присвячено аналізу розгортання композиції Cарабанди h-moll з Партити № 1 для скрипки соло Й. С. Баха. На тлі досить широких музикознавчих орієнтацій на виконавську інтерпретацію музики композитора (аналіз партит для скрипки соло Й. С. Баха зазвичай стосується виконавських питань) застосовано рідковживаний метод, пов’язаний із концепцією софійності та спрямований на пошук паралелей між музичною архітектонікою та символікою сакральної архітектури, що становить наукову новизну пропонованого дослідження. Мета статті – вивчення композиційних особливостей Сарабанди h-moll для виявлення асоціативного паралелізму між формотворенням в музиці і храмовою архітектурою. Установлено, що звукомислення композитора у межах барокової cарабанди дає можливість відчути усвідомлення майстром сакральної цінності «восьми вісімок»: «початкова квадратність» розгортається у «неквадратність» і відновлюється на більш високому рівні композиційної будови. Багатомірність тематичного ядра твору сприяє вибудовуванню спіралеподібної архітектоніки композиції (spira mirabilis), оригінальність якої розкривається при перенесенні її чинників на більш високий, семантичний, план драматургії. Отже, відбувається висхідна композиційна модуляція (initium-progressus-complementum), в ході якої виникає низка асоціативних паралелей: жанр лютеранського хоралу – сакральний «фундамент» музичного «храму»; дві ладотональні сфери (h-moll / D-dur ) – два «шпилі»; процес «запитання-відповідь» між каденціями експонованого «фасаду» – аркові опори, «аркбутани», вихід у субдомінантову сферу е-moll в точці «золотого перетину» – «світлове вікно», «роза» з пелюстками-геміолами і т. ін. Порівняння музичної архітектоніки та храмової архітектури зумовлене й багатомірністю психологічних аспектів сприйняття, де «кожен шукає свій шлях» (за К. Г. Юнгом), а спільні закони Гармонії здатні стверджувати досконалість вищого порядку – Життя у всіх його проявах, відроджуючи настільки необхідну у наш час сакральну семантику Краси.