Шляхи оновлення жанрового амплуа флейти в творчості Джин Та (на прикладі Сонати ор. 3 № 1)

Анотація

На матеріалі творчості видатного сучасного флейтиста і композитора Джин Та аналізуються шляхи трансформації флейтового мистецтва в Китаї у ХХ–ХХІ століттях. Визначаються жанрово-стильові парадигми творчості Джин Та, що розглядаються в контексті глобальних трансформаційних процесів у сучасній флейтовій музиці. Новизна розвідки пов’язана з комплексним підходом до аналізу флейтової Сонати op. 3 № 1 Джин Та для флейти і фортепіано з огляду на позиції виконавсько-композиторського стилю автора та формулювання нової парадигми флейтової музики ХХІ століття. Залучено жанровий, стильовий, системний методи дослідження. Сформульовано висновки, а саме: 1) перші оригінальні композиції для європейської флейти наслідують образність (зокрема, пасторальну) та виконавські прийоми (дихання) китайської флейти; 2) двома основними періодами взаємопроникнення китайських і європейських традицій музикування на флейті є 1930 роки та період від 1976 року, коли сформувалась жанрово-стильова парадигма творів для флейти китайських композиторів, яка розвивається і сьогодні; 3) вибір жанрів у творчості китайських композиторів схиляється у бік мініатюри (соло, із фортепіано), сюїти мініатюр, також – поеми, капричіо, ансамблів, перекладень тощо (великих жанрів налічується небагато); 4) шляхи оновлення традиційного амплуа флейти у Сонаті ор. 3 № 1 Джин Та – першому прикладі цього жанру в китайській композиторській творчості – пов’язані з поєднанням елементів західноєвропейської музики (алюзія на Флейтову сонату Ф. Пуленка) та компонентів латиноамериканського джазу (І та ІІІ части-ни), таких як анакруза, синкопування, вамп, імпровізація та ін. Підкреслено, що жанр сонати (новий у творчості для флейти китайських композиторів) уможливлює стильову багатовимірність, яка впливатиме на флейтове амплуа сучасного інструмента.