Вокальна лірика Яна Кароля Ґалля

Музичний простір України

Анотація

У статті досліджено п’ять найбільш відомих зразків вокальної лірики Яна Кароля Ґалля (1856–1912), написані для тенора. Розглянуто образний світ цих пісень, надано тексти їхніх літературних першоджерел з авторським підрядковим перекладом; здійснено аналіз музичної драматургії творів та виявлено основні риси індивідуального стилю композитора. Наукова новизна роботи зумовлена тим, що у вітчизняному музикознавстві творчість польськогалицького композитора Я. К. Ґалля недостатньо висвітлена, попри те, що він значну частину свого життя працював у Львові. Мета дослідження – виявити риси, притаманні композиторському стилю Я. К. Ґалля, на прикладі його вокальних творів. Застосовано історико-контекстуальний, аналітичний, компаративний методи дослідження. Результати аналізу пісень дозволили дійти висновку, що своєрідність вокальної лірики Я. К. Ґалля визначає поєднання рис, притаманних жанру пісні «a la Italiano», з ритмікою, властивою польським народним танцям (краков’як, мазурка). Характерними для музичної мови Я. К. Ґалля є використання лідійського та фригійського ладів, гармонічного мінору, зіставлення однойменних і паралельних тональностей. Яскравість гармонічного колориту досягається також завдяки введенню низки відхилень. Образний світ, спосіб оформлення вокальних партій пісень і орієнтація їх на теноровий діапазон свідчать про вплив на стиль композитора творчості Франческо Паоло Тості.