Програмні фортепіанні твори українських композиторів у просторі духовних пошуків межі XX–XXI століть

Динаміка пошуку і трансформацій в музично-культурному просторі ХХ ХХІ століть

Анотація

У статті виявляються провідні образно-смислові, жанрові та стильові інтенції сучасної національної фортепіанної програмної музики – актуальної складової репертуару піаніста-виконавця. Інноваційним завданням дослідження є висвітлення пріоритетного кола тематичних, образних, мовних, виражальних орієнтирів, жанрової багатовимірності та стильової індивідуалізації в сучасних українських програмних фортепіанних творах. Проблематика розвідки потребувала залучення компаративного та культурологічного підходів, жанрового та стильового аналізу, які уможливили виявлення релевантності образно-смислових, жанрових та стильових параметрів сучасної програмної фортепіанної творчості українських композиторів парадигмальним засадам мистецтва межі XX–XXI століть. Результати дослідження свідчать, що програмна фортепіанна музика сучасних українських митців позначена винятковою жанровостильовою свободою, резонує із переформатуванням системи ціннісних настанов і демонструє різноспрямованість векторів осмислення сутності та значення аксіологічних конструктів буття особистості. Як репрезентанти апеляцій до вищих духовних цінностей, утілення інтертекстуальності, жанрової та стильової багатовимірності, у статті позиціоновані твори В. Птушкіна, В. Польової. У творах О. Щетинського, І. Щербакова, С. Луньова, С. Зажитька, З. Алмаші акцентовано значущість сфери духовності, сакрального начала, вічних концептів Любові та Смерті, історичної, художньої пам’яті та кроскультурного діалогу, стильового плюралізму та емансипації звуку як самодостатнього носія змісту. Як утілення сучасної глобальної деструкції аксіологічної системи розглядаються пародійно-іронічні інтенції програмної фортепіанної музики у творах З. Алмаші, В. Рунчака, С. Зажитька, які проблематизують усталений високий статус академічного мистецтва та його місію як носія високих сенсів та духовних основ.