Концертно-педагогічний репертуар Харківської баянної школи в жанрово-стильовій динаміці

Інструменти українського народу: історичні шляхи культурної ідентифікації

  • Андрій Стрілець Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського https://orcid.org/0000-0002-4134-4403
Ключові слова: академічне народно-інструментальне музикування, баянне мистецтво, харківська школа, жанрово-стильові моделі, ґенеза

Анотація

Статтю присвячено вивченню історичних етапів формування сучасного репертуару баяністів (акордеоністів) на ґрунті аналізу жанрово-стильових моделей репертуару, що використовуються у процесі навчання студентів Харківської баянної школи. Починаючи з кінця 60-х років, оригінальний педагогічний репертуар вирізнявся великою різноманітністю жанрово-стильових форм: концерт, соната, сюїта, партита, фантазія, невеликі цикли, скерцо, прелюдія, концертино, п’єса, обробка народної пісні, обробка популярного авторського твору, концертний етюд. П’ять генерацій представників забезпечують наслідування традицій, що уособлюють творчий досвід харківської баянної школи і одночасно трансформують її відповідно до сучасних викликів. У висновках підкреслено, що в процесі діяльності Харківської баянної школи затвердились історично усталені жанрові моделі виконавсько-педагогічного репертуару баяністів. Оригінальна музика для баяна нині настільки різноманітна, що представлена практично всіма існуючими жанровостильовими виконавськими напрямками. Саме висока культура виконавства харківських музикантів унаочнила статус академічного мистецтва гри на народних інструментах, як новий еталон звукообразного мислення.

Посилання

Basurmanov, A. P. (1986). Bayan player’s guide. Moscow: Soviet composer [іn Russian].

Davydov, M. (2003). Basic principles of musical pedagogy of academic folk instrumental art in Ukraine initiated by Professor M. M. Helis. In Academic folk-instrumental art of Ukraine at the turn of the 20th–21st centuries: Materials of the International Scientific and Practical Conference, (pp. 4–10). Kyiv: Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine [іn Ukrainian].

Davydov, M. A. (1998). Kyiv Academic School of Folk Instrumental Art. Kyiv: Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine [іn Ukrainian].

Imhanitskyi, M. I. (2006). The history of bayan and accordion art. Moscow: Hnesins Academy of Music [іn Russian].

Semeshko, A. (2009). Bayan and accordion art of Ukraine at the turn of the 20th–21st centuries. Ternopil: Bohdan [іn Russian].

Sniedkov, I. I. (2015). Kharkiv School of Bayan and Accordion Art: Genesis of Formation and Best Names. Kharkiv: Sheinina O. V. [іn Ukrainian].

Stashevskyi, A. (2007). Great genres in Ukrainian music for bayan and accordion. Development trends in recent quarters XX–XXI century. Luhansk: Polihrafresurs [іn Ukrainian].

Stashevskyi, A. (2010). Ukrainian original accordion literature. In Problems of history and theory of academic folk instrumental performance. Materials of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference on the 80th anniversary of the birth of M. A. Davydov, pp.119–129. Lutsk: Volyn Regional [іn Ukrainian].

Svietov, A. (2009). Kharkiv bayan school and its outstanding representatives. Problems of Interacrion of Art, Pedagogy & Theory and Practice of Education, 25, 90–99 [іn Ukrainian].

Опубліковано
2021-03-20