https://khnum.kh.ua/OJS/ojs-3.1.2-4/index.php/Aspekty <p><strong>Метою журналу</strong>&nbsp; є публікація наукових статей, аналітичних оглядів та есе, тематика яких орієнтована на розширення спектру вивчення музичного мистецтва в його ґенезі, розвитку та сучасному стані, оприлюднення результатів наукових досліджень, в тому числі дисертаційних, у галузі «Музичне мистецтво» (025, В5). Щоквартальник має різні рубрики і охоплює широкий спектр проблем як універсального, так і персоналістичного характеру. Збірник розрахований на науковців, широкий загал гуманітаріїв та молодь, яка навчається в галузі «Музичне мистецтво»</p> Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського Аспекти історичного музикознавства 2519-4143 https://khnum.kh.ua/OJS/ojs-3.1.2-4/index.php/Aspekty/article/view/422 Статтю присвячено вивченню історичних етапів формування сучасного репертуару баяністів (акордеоністів) на ґрунті аналізу жанрово-стильових моделей репертуару, що використовуються у процесі навчання студентів Харківської баянної школи. Починаючи з кінця 60-х років, оригінальний педагогічний репертуар вирізнявся великою різноманітністю жанрово-стильових форм: концерт, соната, сюїта, партита, фантазія, невеликі цикли, скерцо, прелюдія, концертино, п’єса, обробка народної пісні, обробка популярного авторського твору, концертний етюд. П’ять генерацій представників забезпечують наслідування традицій, що уособлюють творчий досвід харківської баянної школи і одночасно трансформують її відповідно до сучасних викликів. У висновках підкреслено, що в процесі діяльності Харківської баянної школи затвердились історично усталені жанрові моделі виконавсько-педагогічного репертуару баяністів. Оригінальна музика для баяна нині настільки різноманітна, що представлена практично всіма існуючими жанровостильовими виконавськими напрямками. Саме висока культура виконавства харківських музикантів унаочнила статус академічного мистецтва гри на народних інструментах, як новий еталон звукообразного мислення. Андрій Стрілець Авторське право (c) 2021 Аспекти історичного музикознавства 2021-03-20 2021-03-20 22 22 7 27 https://khnum.kh.ua/OJS/ojs-3.1.2-4/index.php/Aspekty/article/view/423 З нагоди 95-річчя кафедри народних інструментів України Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського запропоновано нарис сучасної історії пов’язаної з домрою початку XXI століття Висвітлено сучасний стан виконавства на домрі, зокрема, конкурсні і фестивальні події, методично-педагогічний ресурс, надбання і досягнення останніх двадцяти років домрового мистецтва та освіти. Систематизовано дані про видатних випускників-домристів кафедри минулих років і сучасності, виконавців з Харкова, які мали і мають вплив на розвиток домрового виконавства і освіти в Україні. Диференційовано три етапи розвитку домри в системі вищої освіти України. Надано характеристики сучасних педагогів-домристів кафедри народних інструментів України Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. Наведені статистичні дані щодо кількості викладачі і здобувачів освіти станом на 2020 рік. Наталія Костенко Авторське право (c) 2021 Аспекти історичного музикознавства 2021-03-20 2021-03-20 22 22 27 50 https://khnum.kh.ua/OJS/ojs-3.1.2-4/index.php/Aspekty/article/view/424 У статті висвітлено проблеми становлення музичної освіти на Слобожанщині у другій половині ХІХ – на початку ХХ століть. Виходячи з аналізу результатів попередніх студій доведено, що питання розвитку музичної освіти в Україні вказаного періоду знайшли досить ґрунтовне розкриття у наукових публікаціях. Разом з цим, встановлено, що проблема висвітлення основних віх та шляхів інституціоналізації музичної освіти у Слобожанському регіоні шляхом створення спеціальних закладів освіти професійно-музичного спрямування, як і обґрунтування можливостей використання набутого на зламі століть культурно-виховного досвіду, визначення перспектив його включення у процеси навчання та виховання дітей у сучасній системі освіти, потребує подальшої наукової розробки та практичної реалізації. Розкрито основні віхи розгортання процесу інституційного оформлення музичної освіти, визначено розмаїття форм освіти у регіоні (музичні класи, приватні музичні заняття, музичні лекції, курси для співаків, виконавців та регентів); проаналізовано досвід створення на Слобожанщині першого закладу музичної освіти – музичного училища як найважливішого осередку музичної освіти молоді у регіоні. Микола Данилюк Яна Данилюк Авторське право (c) 2021 Аспекти історичного музикознавства 2021-03-20 2021-03-20 22 22 54 71 https://khnum.kh.ua/OJS/ojs-3.1.2-4/index.php/Aspekty/article/view/425 Вивчення харківської гітарної школи та класу гітари ХНУМ від формування до сьогодення дозволяє виявити провідні вектори та ключові риси їх діяльності, серед яких пропонується виділити два: інноваціність та багатовекторність. Вже на етапі формування харківська гітарна школа заявила про себе інноваційністю – саме в Харкові було відкрито перші в Україні та СРСР гітарний клуб, в межах якого невдовзі з’явився перший в СРСР гітарний квартет, завдяки плідні співпраці із кафедрою аналізу та інтерпретології в 2008 році проводиться перша в Україні наукова конференція, присвячена гітарному мистецтву, одними з перших в ХНУМ гітаристи долучаються до діяльності міжнародної навчальної програми Erasmus+ та включаються в процес діджиталізації, проводячи online‑виступи та успішно представляючи гітарний оркестр на міжнародному рівні, результатом чого стали два Гран-Прі в 2020 році. Вже в межах діяльності гітарного клубу про себе заявила інша провідна риса діяльності харківської гітарної школи – багатовекторність. Зібравши однодумців для обміну досвідом та знайомством із зразками сучасного гітарного мистецтва, клуб «виплекав» і викладачів, майстрів інструментів, і музикантів-ансамблістів. Всі започатковані в минулому столітті напрямки поглиблюються і продовжують розґалужуватися в ХХІ столітті в діяльності класу гітари ХНУМ: просвітницька доповнюється науковою (конференції, захисти кандидатських дисертації), педагогічна – методичним комплексом (методичні праці В. Доценка), виконавська та конкурсна – організаційною (журі, організатори конкурсів), сольне та ансамблеве виконавство – діяльністю оркестру Володимир Доценко Вікторія Ткаченко Авторське право (c) 2021 Аспекти історичного музикознавства 2021-03-20 2021-03-20 22 22 72 85 https://khnum.kh.ua/OJS/ojs-3.1.2-4/index.php/Aspekty/article/view/426 В історичному аспекті висвітлено передумови та перші кроки на шляху розвитку цимбального виконавства в вишах Харкова. Розкрито необхідність підготовки кваліфікованих фахівців для навчання музикантів високого рівня і обґрунтовано напрямок розвитку педагогічного процесу. Засвідчено першочерговість проблеми підготовки фахівців для установ передвищої освіти. Метою дослідження обрано висвітлення ролі класу цимбалів ХНУМ імені І. П. Котляревського в контексті становлення і розвитку харківської цимбальної школи починаючи з останньої третини XX – початку XXI століть. У статті виокремлено окремі сторони розвитку класу цимбалів кафедри народних інструментів України Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. За тридцять років існування класу цимбалів була реалізована ідея професійного навчання на трьох рівнях – від музичної школи до консерваторії, було виховано чимало лауреатів міжнародних, всеукраїнських та регіональних конкурсів, фестивалів, випускників класу відрізняє високий рівень інструментальної, виконавської, професійної підготовки. При цьому розвиток академічного направлення у виконавстві на народних інструментах, зокрема на цимбалах, значно розвинуло межі традиційного народно-інструментального жанру. Засвідчено, що становлення класу цимбалів у ХНУМ протягом 30 років існування завершило формування харківської цимбальної школи, а її майбутнє буде вдосконалюватися та наповнюватися новими перемогами та ідеями на новому, більш досконалому рівні. Олена Костенко Авторське право (c) 2021 Аспекти історичного музикознавства 2021-03-20 2021-03-20 22 22 86 98 https://khnum.kh.ua/OJS/ojs-3.1.2-4/index.php/Aspekty/article/view/427 Творчий шлях Анатолія Гайденка триває близько шістдесяти років, протягом яких цей видатний музикант плідно працює як композитор, виконавець, викладач, науковець, методист, музично-громадський діяч. Багатогранність його особистості, різноплановість обдарування, неустанні пошуки нових ідей чи засобів виразності, інтерес до широкого кола актуальних проблем сучасності повною мірою проявилися у кожній з названих сфер діяльності. Бажання все встигнути, не упустити жодної можливості зробити щось для людей і при цьому знайти час на «творіння» музики в тиші кабінету привело до справедливого визнання досягнень Анатолія Павловича, який сьогодні є заслуженим діячем мистецтв України, професором, лауреатом численних престижних премій та нагород, незмінним членом журі всеукраїнських та міжнародних фестивалів і конкурсів. Андрій Єрьоменко Наталія Єрьоменко Авторське право (c) 2021 Аспекти історичного музикознавства 2021-03-20 2021-03-20 22 22 101 120 https://khnum.kh.ua/OJS/ojs-3.1.2-4/index.php/Aspekty/article/view/428 Статтю присвячено сучасному процесу баянно-акордеонного композиторського і виконавського мистецтва та естрадно-джазовому напряму, зокрема. Аналізуючи етап зародження та становлення світового естрадно‑джазового баянно-акордеонного виконавства, виявлено основні стильові риси естрадно-джазового напряму. Виокремлено жанрові пріоритети в композиторській творчості, виконавській практиці, та національне тяжіння до певних жанрів. Проаналізовано цикл вальсів у стилі французьких мюзетів для акордеона «Паризькі таїни» А. Гайденка в ракурсі втілення стилістичних рис оригінальних французьких вальсів-мюзетів. У процесі дослідження виявлено основні рівні втілення естрадності в циклі вальсів у стилі французьких мюзетів для акордеона «Паризькі таїни» А. Гайденка. Юрій Дяченко Авторське право (c) 2021 Аспекти історичного музикознавства 2021-03-20 2021-03-20 22 22 121 134 https://khnum.kh.ua/OJS/ojs-3.1.2-4/index.php/Aspekty/article/view/429 В рамках дослідження розглядається внесок Олени Костенко та вплив її творчої діяльності в процесі становлення харківської школи виконавства на цимбалах. Підкреслено та висвітлено багатогранну творчу діяльність: фундатор, викладач, методист, науковець, редактор, упорядник, громадський діяч. Означенні педагогічні та особистісні принципи лідера цимбальної школи Слобожанщини. Окремо розглянуті творчі та матеріальні надбання О. Костенко на ниві академічного народно-виконавського мистецтва: цимбальна школа з ієрархією навчання, учні-лауреати, відомі музиканти, історико-дослідницькі та навчально-методичні видання, нотні видання, музичні проєкти. Окреслено тематику, особливість та значимість кожного окремого творчого проєкту в контексті виконавської школи та музичного мистецтва взагалі. Михайло Кужба Ольга Юрченко Авторське право (c) 2021 Аспекти історичного музикознавства 2021-03-20 2021-03-20 22 22 135 150 https://khnum.kh.ua/OJS/ojs-3.1.2-4/index.php/Aspekty/article/view/430 Сучасне національне гітарне мистецтво знаходиться у стані активного розвитку. В останні десятиліття воно переживає справжній злет. Одна з актуальних задач сучасної музичної науки – всебічно дослідити феномен українського гітарного мистецтва, зокрема у контексті регіоніки. Питання становлення регіональних гітарних шкіл та дослідження творчості їх видатних представників – актуальні наукові проблеми, що заслуговують на детальну розробку. В статті розглядається багатогранна творча постать Володимира Доценка – фундатора харківської професійної школи гри на класичній гітарі. Вперше його мистецький образ розглядається у світлі концепції універсалізму. Проаналізовано та виділено основні напрями творчих інтересів митця, такі як: гітарне виконавство, диригентське мистецтво, педагогічна практика, наукова та громадсько-просвітницька діяльність, які знаходяться у тісній взаємодії між собою та окреслюють універсалістичний образ сучасного музиканта. В. Доценко є яскравим представником української творчої еліти, самобутнім музикантом, педагогом, науковцем, громадським діячем. Універсалістичні риси, що притаманні мистецькому образу В. Доценка, проявляються у кожному окремому напрямку його творчості та являються головною якісною характеристикою його особистості. Максим Трянов Авторське право (c) 2021 Аспекти історичного музикознавства 2021-03-20 2021-03-20 22 22 150 165 https://khnum.kh.ua/OJS/ojs-3.1.2-4/index.php/Aspekty/article/view/431 Визначення основних етапів становлення та специфічних рис розвитку капели бандуристів «Сонце» відбувається в контексті аналізу концертних виступів колективу в місті Харкові за 20 років його існування. В статті використовується метод інтерв’ювання, з метою глибокого вивчення виконавських та жанрово-стильових особливостей студентського об’єднання, в основі яких втілено педагогічні та мистецькі ідеї керівника капели. Виявлено, що на сучасному етапі капела є єдиним великим колективом, який представляє бандурне виконавство не тільки Харкова, а й всього Слобідського регіону. Відзначено знакові події в мистецькому житті учасниць, які характеризують основні віхи в історії становлення та розвитку капели бандуристів «Сонце»: період започаткування колективу, перший державний іспит бандуристів з диригування як професійне мистецьке випробування, створення вперше в Харкові зведеної капели бандуристів для участі у звіті творчих колективів Харкова у Києві, здобуття лауреатського звання (I місце на всеукраїнському конкурсі «Дзвени, бандуро» (Дніпропетровськ, 2004 р.). Специфічним у творчості мистецького колективу постає синтез традиційних виконавських форм із сучасними елементами музикування, естрадизація вокально-інструментального матеріалу та театралізація, мелодекламація, мистецькі експерименти тощо Тетяна Слюсаренко Авторське право (c) 2021 Аспекти історичного музикознавства 2021-03-20 2021-03-20 22 22 166 178 https://khnum.kh.ua/OJS/ojs-3.1.2-4/index.php/Aspekty/article/view/432 Доводиться, що в академічному народно-інструментальному мистецтві України особистість Л. Мандзюк є знаковою. Про це свідчить її активна концертно-виконавська діяльність, високий рівень викладацької майстерності у підготовці бандуристів, самобутність наукових розвідок, організаторські таланти у справі популяризації бандурного виконавства. Багатогранність особистості місткині розкривається в різних вимірах (ціннісні орієнтації, архітектоніка музичного мислення, культура почуттів, працелюбність, воля). Життєтворчість Л. Мандзюк визначається через самоздійснення. Осмислення інтенційності творчого буття виявляється не лише через демонстрацію власних віртуозних виконавсько-технічних та художніх здібностей, викладацької креативності та мудрості, наукової оригінальності, але й через ентелехію соціально-психологічних настанов діяльності. Особистісне ставлення до буття в творчості усвідомлюється як реалізація покликання, що має імперативно-оцінювальний характер. Юлія Меліхова Авторське право (c) 2021 Аспекти історичного музикознавства 2021-03-20 2021-03-20 22 22 179 194