Ференц Ліст і скрипка

Музика світу: ретроспекції та сучасність

Анотація

Стаття має на меті, уперше в українському лістознавстві, зібрати з розрізнених джерел та узагальнити інформацію щодо скрипкової спадщини Ференца Ліста та висвітлити його творчі зв’язки зі скрипалями-сучасниками. Проаналізовано вплив скрипкового мистецтва на формування Ліста як піаніста й композитора. Передусім, дитячі враження від гри народних угорських скрипалів та оркестрів, зокрема Яноша Біхарі, увібрані з дитинства інтонації, притаманні стилю «вербункош», зробили угорську тему постійною складовою творчості Ліста й привели пізніше до створення знаменитих «Угорських рапсодій»; по-друге, враження від гри Н. Паганіні спонукало молодого музиканта до переосмислення фортепіанної техніки та фактури, вплинувши на формування його власного надвіртуозного стилю гри. Доведено, що творчі контакти Ліста зі скрипалями тривали протягом усього його життя та мають широку географію: серед його друзів та кореспондентів – видатний польський скрипаль Кароль Ліпінський і його брат Фелікс, знані французькі виконавці й педагоги Ш.-Ф. Лафон, Л. Массар, чех Ф. Лауб, норвежець У. Буль, австрієць Г. Ернст, німець Л. Шпор, земляки композитора, угорці Й. Йоахім, Е. Ременьї, Н. Плотені, Є. Хубаї, Т. Наше та ін. Аналіз значного пласта історичних матеріалів та документів дозволив навести маловідомі факти щодо біографій скрипалів, їхніх зустрічей та концертних виступів з Ф. Лістом. Представлено огляд скрипкового доробку Ф. Ліста, подано хронологію та історію створення окремих опусів. Виявлено, що серед них є як оригінальні сольні скрипкові твори (соната, концертні п’єси та дуети з фортепіано, незавершений концерт), так і ансамблеві (тріо, квартет, квінтет та ін.). Звертався Ф. Ліст і до жанру обробки («Елегія» № 1, частини з «Коронаційної Меси», «Долина Обермана» з циклу «Роки мандрів» та ін.). Наголошено, що скрипкові твори або обробки Ф. Ліст писав протягом усього творчого життя; зазвичай, поштовхом для цього були враження від зустрічей з непересічними музикантами (Ш.-Ф. Лафон, К. Ліпінський, Ф. Шопен, Е. Ременьї), певні події чи нагоди (весілля, коронація, смерть) тощо. Отже, звернення композитора до скрипки мало не епізодичний характер, і цей факт потребує переоцінки місця скрипкового доробку Ф. Ліста, його окремого вивчення та відновлення його концертного виконання. Усвідомлення впливу скрипалів і скрипкового мистецтва на формування особистості геніального піаніста дозволить по-новому поглянути на деякі аспекти його творчості і стилю.