Особливості інтонаційної драматургії камерної кантати Володимира Зубицького «Діду мій, дударику»

Українська музична культура

Анотація

У статті вперше розглянуто інтонаційні особливості камерної кантати «Діду мій, дударику» для мішаного і дитячого хорів та камерного ансамблю на слова Т. Шевченка, В. Симоненка і тексти українських народних пісень. У процесі аналізу виявлено музичні теми, які закладені в основу твору: дві жвавих народних пісні «Діду мій, дударику» і «Щедрик» в обробці М. Леонтовича, ліричні («Бог ся рождає», «Наша Маланка», «Земле моя»), танцювальні («Ой, піду я понад лугом», інструментальні програші та вокальні імпровізації на склади «дуба-дуба» тощо) та героїчні («Наша дума, наша пісня не вмре, не загине»). Проаналізовано інтонаційні особливості вказаних тем та виявлено основні напрями розвитку інтонаційної драматургії – у сольному та контрапунктичних проведеннях з іншими темами. Визначено, що інтонаційне взаємозбагачення тем або вичленовування з них певних фрагментів, переінтонування вокальних тем в інструментальні і навпаки дозволило композитору об’єднати строкаті теми в цільне мереживо яскраво української національної музики.