Принципи звуковисотної організації в камерно-вокальних творах Сан Тонга

Історія та сучасність у світовому музичному мистецтві

Анотація

У статті в аспекті ладотонального мислення аналізується камерно-вокальна музика видатного китайського композитора, музичного педагога-теоретика Сан Тонга. Розглядається внесок композитора у розвиток національної ладогармонічної системи, яка базується на вертикальній комбінації інтервалів пентатоніки. Розуміння основних принципів звуковистної організації музики Сан Тонга допоможе виконавцям розкрити художній зміст вокальних творів визначного китайського митця, усвідомити новації їхньої музичної мови, розвинути власне ладогармонічне мислення. У сфері камерно-вокальної музики композитора подібних досліджень досі не проводилося. Камерно-вокальні композиції Сан Тонга створені протягом 1943–2002 років на основі китайської класичної поезії («Червоні квіти, що зів’яли навесні»), трудового фольклору («Вісімнадцять вигинів Хуанхе», «Весняна гірська пісня») та пісень національних меншин («Ґада Мейлін», цикл «Почуття у при-кордонному селищі»), сучасної поезії («Кохання»). Установлено два основні принципи звуковисотної організації в проаналізованих творах: пентатоновий, що зумовлює взаємозворотність вертикалі та горизонталі; змішаний, де пентатонова мелодика збагачена елементами терцієвих акордів, модальної системи, тональної гармонії, хроматичної функціональності.