Композиторське трактування жіночого хору у світській творчості українських митців

Український музичний часопростір

Анотація

Репертуар сучасного хорового колективу є запорукою його конкурентоспроможності. Чітке уявлення про багатство репертуару для жіночого хору дає змогу хормейстерам більш аналітично та індивідуалізовано підходити до формування репертуарної політики колективу. У статті представлено панораму світської хорової творчості українських композиторів для жіночого хору від М. Лисенка до сучасних митців. Інтерес композиторів до творчості для жіночого хору більш активно проявляється з другої половини ХХ століття. У цей період з’являються численні твори a cappella Л. Дичко, В. Дроб’язгіної, Ю. Алжнєва, Г. Гаврилець, І. Алексійчук, М. Шуха, В. Степурка. Специфіка тембру жіночого хору стає для композиторів інструментом для втілення найбільш прозорих, витончених та ліричних образів. Композиторське трактування жіночого хору виявляє низку закономірностей та розбіжностей, що проявляється в образній сфері, жанрах, використанні фольклору, формотворенні, складі письма.