Специфіка і функції фактури у фортепіанній музиці сучасних українських композиторів (на прикладі творів З. Алмаші та Д. Малого)

Сучасний музичний простір: шляхи перетворень

Анотація

Дослідження специфіки і функцій фактури є однією з актуальних проблем сучасного музикознавства з огляду на принципову індивідуалізацію фактурних форм і складність жанрової ситуації. Мета статті – аналіз в аспекті фактурної організації і функцій фактури двох творів сучасних українських композиторів – «Недоспіваної пісні барда» (2011) З. Алмаші і «Діатонічних етюдів» (2024) Д. Малого. Новизна результатів дослідження зумовлена тим, що фактура вибраних творів аналізується вперше в українському музикознавстві. У статті застосовано системний, функціональний, жанровий методи дослідження. У п’єсі З. Алмаші «Недоспівана пісня барда» обраний жанр визначає всі параметри композиції, у тому числі і фактуру, яка має ознаки гомофонно-гармонічного і поліфонно-гармонічного типів; увагу переважно сфокусовано на функції втілення програмного задуму. У циклі «Діатонічні етюди» Д. Малого спостерігається розрив між жанровим визначенням і типом фактурної організації. Композитор застосовує одноголосний виклад з прихованою поліфонією («Гора Олімп»), одноголосно-поліфонічний із подвоєнням тонів у різні інтервали («Земля Афродіти»), мішаний на основі одноголосно-поліфонічного з прийомом подвоєння тонів, елементами контрастної поліфонії та гармонічного складу – акордами («Море Спокою»), акордовий моноритмічний на сонорній основі («Борозни Пантеону»). Підкреслено важливість функцій втілення програмного задуму – імпульсу для формування виконавської концепції та орієнтації слухацької перцепції.