Історична динаміка інтеграційного процесу в китайській фортепіанній творчості [англ.]
Динаміка пошуку і трансформацій в музично-культурному просторі ХХ ХХІ століть
Анотація
Постановка проблеми. У статті висвітлюються шляхи розвитку фортепіанної творчості китайських композиторів у зв’язках із традиціями світової музичної культури. Представлений історикохронологічний огляд спрямований на розкриття динаміки китайської фортепіанної творчості як результату інтеграційних змін та виявлення особливостей сучасного художнього процесу в національному піанізмі. Мета, методологія на наукова новизна дослідження. Мета дослідження – узагальнити історичний досвід еволюції фортепіанної творчості китайських композиторів у контексті глобалізаційних процесів сучасного музичного мистецтва. Методами, застосованими у дослідженні, є історико-культурний, жанрово-стильовий та інтерпретаційний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше запропоновано періодизацію розвитку китайської фортепіанної музики, головним критерієм якої обрано ступінь інтенсивності взаємодій «національного – інонаціонального» на різних етапах еволюції китайського фортепіанного мистецтва. Інтеграція китайського та іноземного у фортепіанній музиці розглядається на різних рівнях: від стилістики, звукотворчості, техніки гри на китайських інструментах і жанру до філософії, естетики, світогляду загалом. Висновки. Кожний із визначених за результатами дослідження етапів еволюції китайської фортепіанної музики вирізняється специфікою культурних орієнтирів, ідеологічними та естетичними концепціями, що гальмували або стимулювали творчість національних митців. Перший етап інтеграції пов’язаний із початковим рівнем багатогранної та багатовекторної взаємодії процесів розвитку китайського фортепіанного мистецтва, основними віхами якого можна вважати: процес наслідування іноземних технік та форм (1910–1920 роки); перші поліфонічні композиції, сонати, варіації (1930–1940 роки); кількісне та якісне зростання у сфері фортепіанної творчості китайських композиторів (1940–1950 роки). «Великий стрибок уперед» та Культурна революція «відкинули назад» процес інтеграційних взаємодій, проте попередній досвід композиторської творчості дав свій позитивний результат. Після впровадження політики реформ 1976 року в Китаї, найбільш значні якісні зміни відбулися в китайському фортепіанному мистецтві під впливом країн різних континентів. Другий еволюційний етап продемонстрував новий якісний рівень інтеграційних взаємодій: осмислення основних технік сучасної західної музики, що привело до появи масштабних фортепіанних творів (1980–1990 роки); освоєння (2000 роки) західних композиторських підходів із використанням атональності та додекафонії. Отже, в китайській фортепіанній музиці процес інтеграції відбувається на всіх рівнях музичної мови як гармонійне поєднання європейської (глобалізованої) форми та ментально (національно) зумовленого змісту.
Посилання
Bai Ye (2013). The Development of Chinese Piano Art and Its Influence on World Music Culture. Northern Music, [Harbin], Iss. 241, 35–36. ISSN1002-767X [in Chinese].
Biang Meng. (1996). The Formation and Development of China’s Piano Culture. Beijing: Huayue [in Chinese].
Bourdieu, Pierre. (2000). Zur Soziologie der symbolischen Formen [The Sociology of Symbolic Forms]. (Trans. by Wolf H. Fietkau). Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag [in German].
Chang, Peter M. (1995). Chou Wen-Сhаng and His Music: A Musical and Biographical Profile of Cultural Synthesis. (PhD diss.). University of Illinois at Urbana-Champaign, USA [in English].
Сhernyavska, М., Song Meixuan, & Peng Rui (2023). Ways of forming performing stylistics in the historical dynamics of Сhinese piano art: AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 13(2), Special Issue: XXХV, 207–211. https://doi.org/10.33543/j.130235.207211 [in English].
Dator, J., Prat, D., & Seo, Y. (2006). Fairness, Globalization, and Public Institutions: East Asia and Beyond. Honolulu: University of Hawai’i Press [in English].
Featherstone, Mike (ed.). (1990). Global culture: nationalism, globalization and modernity. A Theory, Culture & Society special issue. London; Thousand Oaks; New Delhi: SAGE Publications [in English].
Huang Zhuling. (2009). Ways of Development of Children’s Piano Music in China. (PhD diss.). Kharkiv I. P. Kotlyarevsky State University of Arts. Kharkiv [in Ukrainian].
Kang, L. (2004). Globalization and Cultural Trends in China. Honolulu: University of Hawai’i Press [in English].
Kim Jin-Ah. (2015). Cultural Transfer as a Branch of Research for Music Sociology and Music Anthropology. International Review of the Aesthetics and Sociology of Music, 46(1), 43–53. https://www.jstor.org/stable/24327326 [in English].
Lai, Eric C. (2009). The Music of Chou Wen-Chung. Farnham, UK; Burlington, VT: Ashgate [in English].
Lam, Joseph. (2008). Chinese Music and its Globalized Past and Present. Macalester International, 21, Article 9. URL: http://digitalcommons.macalester.edu/macintl/vol21/iss1/9 [in English].
Lau, Frederick. (2008). Music in China: Experiencing Music, Expressing Culture. New York: Oxford University Press. (Global Music Series) [in English].
Li Yannan. (2012). Cross-Cultural Synthesis in Chen Qigang’s Piano Composition Instants d’un Opéra de Pékin. (DMA diss.). The University of North Carolina at Greensboro. Greensboro. https://libres.uncg.edu/ir/uncg/f/Li_uncg_0154D_11016.pdf [in English].
Li, Xiaole. (2003). Chen Yi’s Piano Music: Chinese Aesthetics and Western Models. (PhD diss.). University of Hawai at Mãnoa. Honolulu, USA [in English].
Matthews, L. C., & Thakkar, B. (2012). The Impact of Globalization on Cross-Cultural Communication. In H. Cuadra-Montiel (Ed.), Globalization – Education and Management Agendas, (pp. 325–340). InTechOpen. https://doi.org/10.5772/45816 [in English].
Oh Hee Sook (2017). Threnody and the Aesthetics of Interculturality in Twenty-First-Century East Asian Composition. Acta Musicologica, 89(2), 195–213 [in English].
Peng Rui. (2022). China’s conservatories are the highest national level piano education: historiography of the issue. Aspects of historical musicology, XXIХ (29), 217–236. https://doi.org/10.34064/khnum2-2912 [in Ukrainian].
Peng Rui. (2024). Concert activities of Chinese pianists: the history of development. Problems of Interaction of Art, Pedagogy & Theory and Practice of Education, 71, 67–91. https://doi.org/10.34064/khnum1-71.04 [in Ukrainian].
Weng Lei. (2008). Influences of Chinese Traditional Cultures on Chinese Composers in the United States since the 1980s, as Exemplified in Their Piano Works. (DMA diss.). University of Cincinnati. Ohio, USA. http://rave.ohiolink.edu/etdc/view?acc_num=ucin1218656685 [in English].
Winzenburg, J. (2014). Review Essay: Two Studies on Chou Wen-Chung: Chou Wen Chung, The Life and Work of a Contemporary Chinese-Born American Composer; Eric C Lai, The Music of Chou Wen-chung. Asian Music, 45(1), 145–154. https://doi.org/10.1353/amu.2013.0030 [in English].
