«Чотири слова про коломийку»: авторський досвід оркестрування

Д М. Малий

doi:10.34064/khnum2-34.07

Д М. Малий Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського https://orcid.org/0000-0003-3751-5019

DOI: https://doi.org/10.34064/khnum2-34.07

Ключові слова: автокоментар, жанр, інструментування, коломийка, оркестрування

Анотація

Оркестрування є однією зі сфер професійної діяльності композитора, а його принципи і засади – окремим предметом наукових досліджень. Існує достатня кількість прикладів, коли композитор звертається до оркестрування фортепіанних творів (Ф. Ліст, К. Сен-Санс, М. Равель, Е. Вілла-Лобос, М. Скорик та інші), тоді як оркестрування скрипкових опусів не є розповсюдженим явищем. У пропонованій роботі розкриваються шляхи оркестрування чотирьох частин циклу «Сім слів про коломийку» для скрипки соло, написаному автором статті. Дослідження шляхів і методів перекладення скрипкової фактури на оркестрову досі не привертало достатньої уваги музикознавціввчених та музикантів-практиків, і праці щодо оркестрування скрипкової фактури знайти вкрай складно, отже, представлена робота має інноваційну спрямованість. Мета публікації – виявлення специфіки оркестрування скрипкової фактури на прикладі циклу «Чотири слова про коломийку» через аналіз використання в ньому оркестрових принципів і прийомів. Проблематика публікації потребувала залучення таких дослідницьких методів, як жанровостильовий для виявлення рис жанру коломийки; структурно-функціональний для дослідження функцій інструментів у оркестровій фактурі, прийомів оркестровки, форми твору; компаративний для порівняння скрипкового першоджерела і похідної оркестрової версії; історичний для розгляду контексту написання твору. У результаті дослідження першоджерела і його симфонічної, тембрально переосмисленої версії розкриваються шляхи оркестрування скрипкової фактури, в якій навіть одноголосні розділи потенційно містять гармонію, басову лінію, передбачають певні способи створення супроводу, контрапунктів, підголосків тощо.

Посилання

1. Adler, S. (2002). The study of orchestration. 3rd ed. New York: Norton [in English].
2. Belkin, A. (2008). Artistic Orchestration. http://www.alanbelkinmusic.com/bk.O/O.pdf [in English].
3. Bohatyriov, V. (2023). Orchestration as a factor of genre reproduction (on the example of analysing Zoltan Almashi’s Concerto Grosso no. 4 “Seasons”). Aspects of Historical Musicology, 33, 142–155. DOI: 10.34064/khnum2-3308 [in Ukrainian].
4. Borodavkin, S. (1998). Principles of orchestral thinking of J. S. Bach. (Extended abstract of Candidate’s thesis). Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. Kyiv [in Ukrainian].
5. Casella, A., & Mortari, W. (2004). The Technique of Contemporary Orchestration. (Translation with Contemporary Applications by T. V. Fraschillo). Milan: Ricordi [in English].
6. Kashyrtsev, R. (2018). Instrumentation as a factor of artistic interpretation in a composer’s creativity. Collection of Scientific Articles of the M. V. Lysenko Lviv National Music Academy: Musicology Universum, 42–43, 169–184 [in Ukrainian].
7. Kashyrtsev, R. (2021). Interpretative potential of timbre and texture in orchestral works of composers of the first half of the 20th century. (PhD diss.). Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts. Kharkiv. DOI: 10.33398/2310-0583.2018.4243.169.185 [in Ukrainian].
8. Klebanov, D. (2019). Lectures on instrumentation. (Tutorial). Kharkiv: Estet Print. [in Ukrainian].
9. Korobetska, S. (2011). Orchestral Style: Theory, History, and Modernity. Kyiv: Drahomanov National Pedagogical University [in Ukrainian].
10.Rakochi, V. (2020a). Orchestration as a means of synthesis in Myroslav Skoryk’s “Carpathian” Concerto for Orchestra. Current Issues of the Humanities, 29 (5), 182–189. DOI: 10.24919/2308-4863.5/29.209732 [in Ukrainian].
11.Rakochi, V. (2020b). Traditional and innovative in the orchestration of Ivan Karabyts’ Third Concerto for Orchestra «Lamentation». Ukrainian Musicology, 46, 86–100. DOI: 10.31318/0130-5298.2020.46.234602 [in Ukrainian].
12.Rakochi, V. (2021a). Seventeenth and Eighteenth-Century Instrumental Concerto: Genesis, Classification, Orchestra (Diss. of D-r habil.). Odesa A. V. Nezhdanova National Music Academy. Odesa [in Ukrainian].
13.Rakochi, V. (2021b). Orchestration as a Means of the Synthesis of Classical and Romantic Approaches in Brahms’ Second Piano Concerto. Musicological Annual, 57 (1), 25 63. https://revije.ff.unilj.si/MuzikoloskiZbornik/article/view/9690 [in English].
14.Savchenko, H. (2017). Harmony and measure: V. T. Borisov’s orchestral style (on the example of the First and Second Symphonies). Aspects of Historical Musicology, 9, 80–92 [in Russian].
15.Savchenko, H. (2018). Features of D. L. Klebanov’s orchestral style. Aspects of Historical Musicology, 12, 90–100. DOI: 10.34064/khnum2-2304 [in Ukrainian].
16.Savchenko, H. (2020). Orchestral writing by A. Schoenberg as a unity of aesthetic ideas and practical principles. KELM, 4 (32, 1), 81–86. DOI: 10.51647/kelm.2020.4.1.15 [in Ukrainian].
17.Savchenko, H. (2021a). Manifestations of the “non classical” in the orchestral manner by C. Debussy. Culture of Ukraine, 72, 136–143. DOI: 10.31516/2410-5325.072.19 [in Ukrainian]
18.Savchenko, H. (2021b). Orchestration by D. L. Klebanov and V. M. Zolotukhin: a comparative analysis. Aspects of Historical Musicology, 23, 65–77. DOI: 10.34064/khnum2-2304 [in Ukrainian].
19.Savchenko, H. (2021c). І. Stravinsky’s orchestral writing of Neo-Classical and serial (late) periods: comparative analysis. Problems of Interaction of Art, Pedagogy, Theory and Practice of Education, 60, 36–56. DOI: 10.34064/khnum1-6002 [in Ukrainian].
20.Siuta, B. (2022). Orchestration. In Encyclopedia of Modern Ukraine. https://esu.com.ua/article-75764 [in Ukrainian].